Водолікарні
На Рахівщині функціонували водолікарні в селах Кобилецька Поляна, Кваси, дві водолікарні поряд з Солотвинським соляним рудником на базі місцевих джерел.
В Хустському окрузі на околиці села Вишково біля мінеральних джерел була водолікарня «Замкова Купіль». Тепер за сім кілометрів від цього села відкрито санаторій «Шаян».
В селі Сойми Міжгірського округу в примітивних водолікарнях користувались вуглекислими мінеральними ваннами.
На базі мінеральних джерел цього району тепер створений і працює санаторій «Верховина».
В селі Усть-Чорна Тячівського району біля солоного джерела була збудована водолікарня. Вона діє і в наші дні при будинку відпочинку.
Працювали примітивні водолікарні в селах Руська Мокра, Баркасово, Косино, Драгово.
На курортні місця багатий і Ужгородський район — села Дере-нівка, Цигановці, Невіцьке. В самому Ужгороді є кілька мінеральних джерел. їх теж пробували використати для лікування різних хвороб.
Незважаючи на невичерпні гідромінеральні і природні багатства, справжніх курортів у дорадянські часи на Закарпатті не було.
Приватні підприємці не могли залучити в свої пансіонати потрібної кількості хворих. Багатії лікувались в основному на відомих, добре обладнаних курортах Заходу, а для трудящих мас і закарпатські курорти були недоступними.
Тут треба було окремо платити за всі послуги: за мінеральні ванни, за житло, за харчування, за медичний огляд, за лікувально-діагностичні процедури.
